ПОНЯТТЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Робочий час є основним об’єктом нормування праці та загальною мірою її кількості. Він необхідний для виконання різноманітних трудових процесів. Правове регулювання робочого часу означає встановлення тимчасового критерію міри праці та здійснюється на рівні законів, підзаконних актів, колективно-договірного регулювання умов праці та за угодою сторін трудового договору. Основні положення, що регламентують робочий час у сфері застосування найманої праці, містяться в нормах гл. IV КЗпП, проте у них відсутнє визначення поняття робочого часу.