«Відповідний напрям підготовки» або «відповідна спеціальність»: яку вимогу ставити до працівника

Кожен кадровик звик до того, що під час прийняття на роботу працівника серед значної кількості документації має бути копія диплому про здобуту освіту. Якщо підприємству, установі, організації (підприємство) потрібен, наприклад, фармацевт, то й у дипломі відповідного працівника має зазначатися спеціальність «Фармація». Якщо юрист, то — «Право» тощо. Однак більшість кваліфікаційних характеристик у розділі «Кваліфікаційні вимоги» ДКХП містять узагальнену фразу «відповідного напряму підготовки» (на сьогодні «напрями підготовки» замінено на «спеціальності») або «відповідної спеціальності». Але як це правильно розуміти? Чи може, наприклад, роботодавець самостійно визначати необхідний фах працівника?